Реформування медицини у Сумах: бути чи не бути?

В Україні стартував інфраструктурний етап реформування медичної галузі. За новим підходом, мережа закладів охорони в області, об’єднана в один госпітальний округ, буде додатково поділена на госпітальні кластери: тобто, відповідно до видів медичної допомоги, це будуть надкластерні, кластерні та загальні лікарні. Для чого це робити і яка стратегічна мета цього етапу реформ – стисло від очільника МОЗ.

🗨Віктор Ляшко, голова МОЗ: «Потрібна спроможна мережа закладів охорони здоров’я для того, щоб вирішити три нагальні питання: доступ до медичної допомоги, якість медичної допомоги і безоплатність медичної допомоги».

Суми, обласний центр, черговий етап медичної реформи не застав зненацька. Місто давно готувалось до змін, до вимог Міністерства охорони здоров’я.

🗨Олена Чумаченко, начальниця управління охорони здоров’я СМР: «З міського бюджету протягом останніх років, завдяки підтримці міського голови і депутатського корпусу, було профінансоване оснащення обладнанням та проведення ремонтних робіт в наших лікувальних закладах. Це дало нам змогу розширити перелік послуг, які закладами надаються, підвищити якість медичної допомоги. Зараз в міських лікарнях надається великий перелік послуг, за якими раніше пацієнту було потрібно їхати до клінік Харкова та Києва».

І це зіграло немалу роль: сумські лікарні зараз мають можливості претендувати на статус кластерних, довести державі рівень своєї спроможності.

Як це має виглядати?

🗨Олександр Лисенко, голова СМР: «Ми пропонуємо таку схему: ми об’єднуємо Центральну міську та 4-ту лікарні, також 5-ту міську та лікарню св.Пантелеймона. В результаті будемо мати дві кластерні лікарні з набагато більшим потенціалом, ніж було до того. На сьогодні в Сумському районі проживає 425 тис. населення. І дві великі потужні лікарні будуть мати достатню кількість персоналу, обладнання та площ, щоб задовільнити медичні потреби такої кількості людей. Це відповідає умовам мережі спроможних медзакладів від МОЗ».

Зараз в Сумах чотири лікарні для дорослих. Має стати дві. Плюс дитяча лікарня (вона теж претендує на статус кластерної), пологовий будинок, перинатальний центр. Постановою Кабміну і профільного міністерства визначається, що саме за таких умов буде оптимальне використання наявних ресурсів охорони здоров’я. Хоча рішення – за громадою та Госпітальною радою.

🗨Володимир Поцелуєв, директор КНП Клінічна лікарня Святого Пантелеймона СМР: «Тут два шляхи: якщо ти залишаєшся не кластерною, а загальною лікарнею, то це шість найпростіших лікувальних направлень – неврологія, терапія, загальна хірургія і т.і. Це маленька районна лікарня – хоча вона може розташовуватись на великих площах, але користі від того буде мало. Високоспеціалізований персонал буде потрібно скоротити. Тобто там вже не буде йти мова про нейрохірургію чи травматологію, або урологію чи судинну хірургію, про якісь високоточні, особливо хірургічні напрямки. Це шлях назад, до мінімального розвитку. Кластерний рівень лікарні – це, навпаки, великий поштовх у протилежному напрямку – вперед. Це велика і потужна лікарня».

❔І все-таки як виглядає сумська лікарня – наприклад, св.Пантелеймона? Колись вона була районною, тепер її власник – СМР, Сумська міська рада. Обслуговує нині і весь Сумський район, і обласний центр, і не тільки.

🗨Сергій Осташов, лікар-ортопед-травматолог КЛ св.Пантелеймона: «Хворі є і з інших областей, з центральної, навіть із західної України – Львів, Житомир, Чернігів. Ну і, зрозуміло, вся Сумська область. Не зважаючи на те, що в країні йде війна, умови праці дуже важкі, що багато хворих, що потребують нашої допомоги — наш директор займається максимальним розвитком лікарні: наприклад, за останній рік придбана ще одна С-дуга, і такі високоточні прилади є в усіх трьох операційних – завдяки цьому різко підвищилась якість наших оперативних втручань, деякі втручання без цього приладу були раніше неможливі, також з’явились нові рентгенапарати, УЗД-апарати експертного класу, нові спеціалізовані ліжка. За 2022-й рік нами було встановлено 90 ендопротезів кульшових суглобів – як за кошти пацієнтів, так і за державними та благодійними програмами.

Зараз війна, тож ми не дорікаємо, що кількість пацієнтів більшає. Само собою – і військових пацієнтів також. За таких екстрених умов пацієнти приїжджають навіть через декілька місяців після отримання травми: або не було матеріальної можливості їхати, або були обстріли. Наприклад, в нас є такий хворий, що лежав вдома 40 днів з переламаним стегном – зараз йому встановили протез, вже друга доба після операції і він почав ходити».

А ось і пан Микола, історія його травми банальна: «Їхав машиною, перекинувся, нібито без перелому, але ходити більше не міг. Аж поки не звернувся до справжніх спеціалістів з лікарні Пантелеймона, де мене прооперували, і ось я вже почав ходити, з милицями, але ходжу».

Урологічний центр КЛ св.Пантелеймона. Його переваги – команда спеціалістів найвищого рівня та найкраще обладнання бонусом.

🗨Юрій Кудрявцев, завідувач Центру урології КЛ св.Пантелеймона: «У нашому відділенні закуплена найсучасніша апаратура. За допомоги директора нашої лікарні, була придбана лапароскопічна стійка 4k – де зображення в декілька разів краще за FullHD, що дозволяє дуже детально бачити тканини під час втручання, є прилади для усіх видів методик, що використовують енергії – лазерна, зокрема. Я проходив стажування за кордоном – і те, чому там навчився, ми з певним успіхом впроваджуємо тут. Колектив лікарів нашого Центру підібраний не ситуативно, це мої учні, деякі з них — наприклад, доктор Ібрагім Алхулі, він сірієць – вже виросли у спеціалістів найвищого гатунку. Один з одним співпрацювати нам комфортно. У нас досить невелике відділення – близько 20 ліжок. Але за рахунок того, що ми виконуємо переважно малоінвазивні оперативні втручання – операції через мініатюрні проколи або взагалі через фізіологічні отвори, то післяопераційний час досить невеликий – від одного до трьох днів. Наша унікальність – в тому, що ми спеціалізуємось не лише на базових втручаннях, але займаємось ексклюзивними реконструктивними операціями, які не виконуються в інших регіонах нашої країни. Отже пацієнти з цих регіонів, навіть віддалених, теж їдуть до нас.

До таких ексклюзивних операцій відносяться різноманітні реконструкції верхніх січових шляхів. Наприклад, вчора ми виконали лапароскопічну реплантацію (пересадку) січоводу єдиної нирки — в наслідок стриктури, звуження в тазовому відділі. І виконали це через три маленьких дірочки. Пацієнт вже ходить і вже завтра буде готовий до виписки».

А ось і цей пацієнт, конотопчанин Микола Павлович, саме зараз готується смакувати місцевим обідом: «Мені радили їхати на Київ, а я кажу – поїду в Суми. І, хоч боже збав від таких хвороб, але якщо така хвороба з кимось трапиться – рекомендую звертатись тільки сюди».

🗨Юрій Кудрявцев: «Також напрямки роботи нашої команди – це жіноча функціональна урологія, лікування неутримання сечі у жінок, за одну добу жінку можна позбавити такого неприємного явища, як неутримання сечі при кашлі, сміху, напружуванні – на жаль, це часто зустрічається у жінок в післяпологовому періоді, а також жінок після 40-а років загалом. Також ми лікуємо різноманітні ятрогенні пошкодження – це пошкодження, що отримані в лікувальних закладах. Широкий розвиток ендоскопічної урології привів до того, що з’явилось багато пацієнтів, які отримали пошкодження січових шляхів і вимагають якоїсь реконструкції. Наприклад, стриктура уретри – це коли людина погано мочиться: у пацієнта в пенісі може бути звуження уретри, воно може бути на великому протязі, і ліквідувати це власними тканинами неможливо, в такому разі ми виконуємо різні види уретропластики — наприклад, так звані buccal mucosa graft (з англійської, трансплантація слизової оболонки щоки), ми беремо до 10 см слизової щоки – і з цього створюємо нову уретру. Такі операції в нашому регіоні ніхто не виконує. Принаймні, я, як міський уролог, таку інформацію кажу відповідально. Тому хворі до нас їдуть. Наше відділення постійно заповнене. Площ нам не вистачає. Операції розписані десь на місяць наперед».

Пані Олена з Краснопілля, її маму тільки-но прооперували в Урологічному центрі. Зараз все добре і можна перевести подих: «Я сама медпрацівник, тому чула про цю лікарню і лікарів, тому вирішила, що саме тут ми повинні пролікуватись. Це люди, які сяють, від яких йде сяйво. Тут працюють саме такі люди. Я впевнилась в цьому на 100%. Всі – починаючи від молодшого персоналу, з реєстратури, всі підходять, всі з посмішкою, до кого б не звернутись – чи на пост, чи до молодшого персоналу, всі відразу щось підкажуть. Тисячу разів за день зайдуть в палату, щоб підтримати».

Сергій Клещар, боєць ЗСУ та військовий медик, полтавець, звернувся до КЛ св.Пантелеймона через порушення функцій хребта. Нейрохірурги його прооперували, зараз реабілітація. Пан Сергій знав відразу, до чиїх рук хоче потрапити: «Мій вибір на медичну допомогу пав саме на цю лікарню, яка, за моїм переконанням, найбільш підготовлена для надання послуг у такій сфері медичної допомоги. Єдине, чого бажаю їм – розширити кількість ліжкомісць для військовослужбовців, щоб більше військових могли отримати належну медичну допомогу саме в цьому закладі».

🗨Іван Скляренко, лікар-нейрохірург КЛ св.Пантелеймона: «Ми розвиваємось. Навчаємось на тематичних курсах вдосконалення, постійно консультуємось з ведучими клініками нашої країни. Ми отримали новітні професійні прилади – наприклад, C-дугу, яка нам дозволила досить широко оперувати на хребті. Зараз вирішуємо питання – впритул займатись судинними патологіями. На фінішній прямій вирішення питання придбання для закладу ангіографа для рентгенологічного дослідження судин. Тобто ми безперервно вишукуємо нові напрямки діяльності, де б ми могли допомогти хворим. Якщо брати операції на шийному відділі хребта, то в інших сумських лікарнях їх роблять приїжджі спеціалісти, ми робимо їх самостійно, і цілком успішно».

Медики працюють на високоточному обладнанні, вдосконалюють знання й навички, пацієнті – на позитиві, і нібито все добре. Але є новий виклик: держава вимагає рухатись далі. І той, хто не буде зволікати, отримає від держави гарантовану підтримку. А це статус кластерної лікарні.

🗨Володимир Поцелуєв: «Тут вже, дійсно, треба вибирати: або рухаємось назад, або вперед. Коли ми рухаємося назад – нам нічого не потрібно, крім скорочення. А коли рухаємось вперед – нам усі допомагають: держава, обласна рада, міська. Є потік хворих 24/7, що розподіляється маршрутами пацієнта. І людина за 10 хв. (або 20 хв. з сільської місцевості) має бути доставлена і отримати відповідну допомогу. Це постійний шлях: навчання – нова апаратура – нові методики. Наука рухається дуже швидко: вже розшифрований геном, отже попереду ще більш радикально нові методики лікування. І ми до цього маємо бути готові.

Згідно з розпорядженням Кабміну, регіонам дали 2 місяці на остаточне визначення: якщо Суми, наприклад, підтримують створення двох кластерних лікарень – то далі розпочинаються нові можливості для громади.

🗨Олена Чумаченко: «Для пацієнтів всі медичні заклади залишаються на своїх місцях, всі функції, які вони виконували, продовжують виконуватись, але потенціал закладів зростає: покращуються можливості діагностики, лікування. В закладах спроможної мережі пацієнт гарантовано отримує перелік послуг, враховуючи і медикаментозне забезпечення і перелік обстежень – для пацієнта це буде безкоштовно».

Що буде, якщо в громаді будуть суперечливі позиції – до прикладу, серйозних змін зазнає управлінський склад лікарень? Якщо не буде одностайності і сталої позиції?

🗨Олена Чумаченко: «Якщо депутати зараз не приймуть такого рішення, то буде ризик для входження медичної галузі нашої громади у спроможну мережу, ми можемо туди не війти. Але для нас це необхідно, адже це додатковий фінансовий ресурс для підтримки й розвитку галузі. Адже просто утримувати медичний заклад за рахунок місцевого бюджету – дуже дорого. Тому ми зараз маємо робити все, щоб наші заклади увійшли у систему спроможної мережі і мали державний фінансовий ресурс, а місто буде виконувати свої обов’язки, покладені законодавством на місцеві органи влади, — фінансувати певні видатки медичної галузі й на додаток з бюджету розвитку допомагати медичним закладам у їхньому подальшому розвитку».

І, попри всю очевидність ситуації, чи може залишитись все так, як воно є на сьогодні? Без об’єднання лікарень, без створення кластерних клінік?

🗨Олександр Лисенко: «Такого не може бути, через те що не буде держава фінансувати медичні заклади однаково – і кращі і слабкі. Якщо заклад, що має більшу кількість пакетів по договорам з Національною службою здоров’я України із надання послуг, а також інший заклад, що має таких пакетів замало, залишаються, як вони є – і ми їх не об’єднали, то слабкий заклад залишається просто загальною лікарнею, і ми будемо утримувати його за рахунок місцевого бюджету, він не буде профінансований державою, як це повинно бути згідно тих умов, що надаються Міністерством охорони здоров’я. Цей процес незворотній».

☝Остаточний термін на прийняття рішення —  до 1 травня 2023 р. І або новий підхід, фінансова підтримка від держави, якісно нова медицина для пацієнта, або буде як буде.

🤝🏻Дякуємо за відеоматеріал Телеканал ATV