Популізм замість реальних рішень: хто заплатить за безкоштовний проїзд у Сумах?

200 мільйонів гривень із міського бюджету — саме стільки по самим мінімальним підрахункам може коштувати місту ініціатива в.о. мера Артема Кобзаря щодо впровадження безкоштовного проїзду у транспорті КП «Електроавтотранс». Влада обґрунтовує це рішення необхідністю допомоги військовим і внутрішньо переміщеним особам, проте ключове питання залишається без відповіді: за чий рахунок? (більш того військові і так мають право на безкоштовний проїзд, причому не тільки в тролейбусах, а і в приватних маршрутках). Адже навіть у мирний час місто не могло дозволити собі подібну розкіш через брак коштів, а зараз, під час війни, коли бюджет ледь покриває найнеобхідніше, така ідея виглядає щонайменше безвідповідальною.

Бюджетна діра, якою заплатить кожен сумчанин

Реалізація цієї ініціативи означає, що кожен мешканець міста — навіть той, хто жодного разу не користувався тролейбусом чи автобусом «Електроавтотрансу», — змушений буде фінансувати цю програму зі своїх податків. І це при тому, що громадським транспортом КП користується лише 20% населення, а решта 80% сплачуватиме за їхній безкоштовний проїзд.

Якщо ж грошей у бюджеті не вистачить (а їх, очевидно, не вистачить), доведеться урізати витрати на критично важливі сфери: медицину, освіту, соціальні виплати. У місті, яке потерпає від обстрілів і потребує постійного відновлення інфраструктури, такий фінансовий пріоритет виглядає як мінімум сумнівним — будемо їздити серед руїн, зате безкоштовно.

Транспорт для обраних: а що робити решті?

Ще одна проблема — комунальний транспорт охоплює лише частину міста. Що робити мешканцям віддалених районів, які не мають доступу до тролейбусів чи автобусів КП «Електроавтотранс»? А що з людьми, які живуть у приміських населених пунктах та старостатах, що входять до Сумської громади? Для них безкоштовний проїзд буде просто недоступним, але податки вони сплачуватимуть нарівні з усіма.

Замість популізму — раціональні рішення

Якщо влада дійсно хоче допомогти тим, хто цього потребує, логічніше запровадити адресну підтримку, а не роздавати безкоштовні поїздки всім підряд. Це дозволило б підтримати вразливі категорії без зайвого навантаження на бюджет.

У ситуації, коли місто воює за виживання, роздавати «безкоштовні» блага за рахунок медицини, освіти й критичної інфраструктури — це не турбота про людей, а передвиборчий популізм, який може дорого обійтися кожному сумчанину.